(писалось як пісня, в стилі української естради 80-х)
Я очам співаю волошковим,
Про красу безмежних ніжних плес,
Кличе доля в радості діброви,
Почуттів вогонь в словах воскрес.
Кожна мить безмежна насолода,
Ллється з серця пісні водограй,
Мов наркотик діє божа врода,
І велить душі –« Пісні співай!»
Я співаю пісню про кохання,
Що роки розлуки не уб’ють,
І лунає з вечора до рання,
«Ти одна, душі моєї, суть!»
В небі сонце радісно всміхнеться,
І покличе мрії в вишину,
Почуттями б’ється дзвінко серце,
Тим очам, які лишили сну.
Волошкова пристрасть полонила,
Серце спрагле у тенета мрій,
Їх магічна , життєдайна сила,
Спонукає - «Сміливіше дій!»
Цим очам співати не устану,
Їм молитву щиру сотворю,
Бо вони, думок небесна манна,
Що страждань розвіяли пітьму.
Я очам співаю волошковим,
Їх безодня – вічність чарівна,
У душі, жагуче зрощу слово,
Сповню душу,ніжністю до дна,
І ніколи в серці не погасне,
Волошкове сяйво почуттів,
Очі милі, наче сонце ясне,
Їм одним, кохання щирий спів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424650
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.05.2013
автор: Федик Юрій Михайлович