Я п’ю бокал червоного вина

Вривається  повітря  з  вишень  в  хату,  
Хрущі  потиху  стукають  в  вікно,
Земля  біліє,  наче  біла  вата,
А  на  столі  виблискує  вино.

Серп  з  неба  світить  тьмяно  на  дорогу,
А  зорі  перлами  моргають  ввишині,
І  падають  невидимо  під  ноги,
В  чарівній  пелюстковій  тишині.

Тиша  дзвенить,  повітря  мов  з  картинки,
Таке  прозоре,  як  вина    рубін,
Ніч  зачекай,  спинися  на  хвилинку,
Дозволь  мені  почути  тиші  дзвін.

Як  пахне  ніч  у  росяних  узорах,
Цвіте  вишнями  місячна  весна,  
За  цю  красу,  за  чисте  небо  в  зорях,
Я  п’ю  бокал  червоного  вина.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424591
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.05.2013
автор: Віталій Назарук