надсилати йому подумки давно засушене листя,
обціловане спраглими устами,
наповнене безкінечним,
живим,
ще зеленим змістом.
дарувати йому посмішку
у очах,
таку теплу,
таку вагітну коханням.
без зітхання пробачати йому доторки слів,
такі разючі,
такі палкі,
голосні,
спрямовані прямо в міжреберні впадини.
проводити з ним затишок
по дротах,
вгадувати його рухи
в словах.
це все її.
це все для нього.
у неї.
надовго.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424488
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.05.2013
автор: Олеся Новик