кажуть,
всередині галактик чорні діри
це я
і ти.
народжена з тебе галактика,
я -всесвіт, я - астронопрактик,
який ти поглинеш,
не поглянеш навіть у вічі.
сиплеш на мене уламками зір,
не дивно,
що в мене нікчемний зір,
воно ж коле.
а коли ти захочеш пролітати у моїм серці кометою,то
роби це швидко,
бо хвостом
пече плечі так,
що плачу.
чи може то очі пече,
кольору пурпуру
або фіолету.
тобі фіолетово
помаранчево
чорно-рожево.
ножами січеш по спіралі незнані сузір'я.
це я!
я - галактика!
а ти - моя чорна діра...
знов засмокчеш
не зможу палати я надновою до тебе.
прости але
такі ми космічні:
я
і ти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424058
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.05.2013
автор: Олеся Новик