NNN

Поганим  почерком  та  щирими  словами,
Я  відкриваю  комусь  свою  середину.
Свою  любов,  муровану  цеглами,
Всередині  себе  живу  людину.

Маленьким  кроком  в  кілька  сантиметрів,
Я  поринаю  в  світ  своїх  скандалів.
Напевно  не  покину  вже  цих  нетрів,
Незнаю  що  зімною  буде  далі.

Страшенним  криком  до  кипіння  мозку,
Я  ломлю  всі  свої  стереотипи.
І  капаю,  немов  краплинка  воску,
Напевно  мені  треба  менше  пити.

Шаленим  вітром  із  своїх  емоцій,
Я  полечу  туди,  де  хтось  щасливий.
І  байдуже,  що  зі  стрілою  в  боці,
Зате  в  очах  ліхтарик  досить  щирий.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423764
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.05.2013
автор: Олег Захарків