Війна і бузок

Минала  ніч  
Прострелена  і  рвана,
Земля  молилась
З  заходу  на  схід,
А  навкруги  -  одна
Велика  рана,
І  сивий  ранок,
Ранок,  сивий  дід.

Здавалося  ,уже  не  
Відживити
Оті  поля,  і  небо,і  ліси,
Від  крові  ріки,
Ріки  чим  одмити,
Чи  ж  не  оцим  осколком
Од  краси?

Та  ще  була
Одна  велика  сила:
Жага  життя
Робила  пружний  крок,
Бо  хоч  війна  -
То  попіл  і  могили,
Та  цвів  і  пах  
Над  бруствером
Бузок.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423760
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.05.2013
автор: Стяг