____

Занепокоєння  і  спокій.  
Біжи  або  на  місці  стій,
Шпориш  травнево-босо  стоптаний,
І  день  розпечений  жарів.
Ми  загартовані  потроху,
ковтками  болю  і  тривог,
Шершавістю  вогкого  моху,
Й  малини  дикої  гілок.
Ми  загартовані  вечірнім,
Холодним  подихом  річок,
І  чимось  ніжним,  першим,  дивним,
Що  пробирає  до  кісток.  
А  десь,  колись  ми  розблукаємось,
Та  чи  й  зустрінемось  коли?
І  день  розпечений  запалювався,
Неначе  штучні  ліхтарі.
І  щось  майстерно  так  підроблене,
Можливо  здасться  нам  своїм,
І  літепло  важкої  повені,
І  паркість  молодих  снігів.  
Та  притискаючи,  шепочучи,
Лише  своє,  лишень  собі,
Дійдем,  шпориш  травневий  стоптуючи
В  пітьмі.  
                               

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423572
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.05.2013
автор: NNNP