У потоці кавових гранул

Нам  потрібен  був  тільки  дощ,
А  земля  все  чекала  снігу,
Запізніле  таксі  на  граніті  площ
Забере  нас  обох  від  вітру...

Доберемся  до  своїх  кімнат,
Я  заварю  на  кухні  чаю,
Став  беззвучним  наш  циферблат,
І  я  примирив  в  собі  зграю...

Дочекаємся  в  тиші  ранку
Через  сірі  буденні  штори,
У  потоці  кавових  гранул
Не  забуду  тебе  ніколи...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423538
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.05.2013
автор: Мирослав Гончарук_Хомин