Це життя вимірюється митями...
Осінь в душах. Сходить дикий сель
Десь там у свідомості неприпнятій...
Ну а небо - синя акварель.
І вона давно змирилась з модою
Непотрібних стоптаних підків,
Перетята пінистими брОдами
Звичних пасажирських літаків...
Жити... Далі... Із такими змінами...
Над Землею світло, новий день...
І птахИ, налякані турбінами,
Не співають радісних пісень.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423473
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 07.05.2013
автор: Віктор Банар