(на злобу дня)
Зміїться пил по смаженим шляхам,
Курить безпліддям солонцевих латок.
Турчинить степом згубний вітер-хам,
Вологи видуваючи податок.
Кульбабо хмари мчать за виднокрай,
Підкорюючись хіті суховію.
Леститься ковиловий водограй
Помежи парасольок деревію.
Вишнева миловидність пелюсток
Хорониться в кістяччі сухостою,
Старезний, що підтримує місток,
Над русла колисанкою пустою.
У вогнедишній безпощаді хвиль
Судомлять лячно волошкові вії.
Толочить вітер палом сухожиль,
Блідих ланів врожаєві надії.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423472
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 07.05.2013
автор: Осіріс