Розбива вітражі
Викидаю ножі
Крізь дірки у склі
А все зелено
Цвітом встелено
Душі ж холодно
Закричу у день
Цих журних пісень
Їхня я мішень
Вітер гомонить
Добре в світі жить
Коли серце не болить
Сяду на паркет
І прожену геть
Смерть і цей куплет
Зміню вітражі – на воду
Ніж – на дощів прохолоду
І в цю безвихідь більш ніколи не прийду
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423224
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.05.2013
автор: Андре Ільєн*