Пастка кохання

Ти  не  можеш  стати  святою,
Через  свій  складний  характер.
Думок  невідомих  застою,
Перетворює  вибуховий  реактор...

   На  вигляд  -  справжня  Мадонна,
   Хоч  в  середині  ураган,
   Солодка  і  водночас  солона,
   Цей  таємничий  океан...

 Ангели  вже  не  співають  
 На  всі  голоса  пісні,  
 Як  влучно  в  серце  стріляють,
 Твої  капризи  рясні...

   Поема,  що  зветься  коханням,
   Мабуть  потрібна  тільки  мені,
   В  Тебе  здається  одне  бажання,
   Втопити  мене  у  вині...

Я  вже  в  пастці,  задихаюсь,
Від  хмільного  настою  чар
Та  краще  було  б  -  признаюсь,
Смакувати    звичайний  узвар...

   Доведеться  бути    психологом,
   Щоб  пояснити  твої  діяння,
   А  так  хочеться  стати  астрологом
   І  відкривати  неземне  сіяння...
   

   
 

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423209
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 06.05.2013
автор: Мандрівник