[i]краще тримайся[/i] від смутку подалі
жми швидше педалі
сонячного велосипеда.
тікай.
від споминів пам'яті,
що буденністю зім'яті,
тікай,
моє серденько,
зникай разом з ними,
туди
у беззмістовність
у безтактовність
у безмір.
усе вже закінчилось!
осінь спустилася на наші голови,
оголені,
голені душі
і на руки розгорнуті.
покрило все жовтнем
сторінок у листах.
я дорахую до ста
а ти
тікай що є сили,
а я лиш безсили чекатиму.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422691
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.05.2013
автор: Олеся Новик