Там,де колосяться жита,
Де васильки червоно-сині,
Де коси вітер розпліта
Рум'яній, як весна, калині.
Де пахнуть медом пелюстки,
Розквітлих яблунь,що над ставом,
Де заховалися хатки
В густій лозі під виноградом.
У цім краю серед степів
Тут серце бавиться піснями,
Чарівну дівчину зустрів
З червоними, як мак, вустами.
Немов тополенька струнка,
Легенька, руки, ніби віти,
Немов конвалія п'янка,
Таку в степу лиш міг зустріти.
Сміялась, пестила вуста,
Грайливо опускала очі.
Забувши про свої літа,
Я цілував вуста дівочі.
Та вітер з степу налетів,
Легенько підхопив дівчину
І з нею в небо полетів
На білу, ніби, сніг хмарину.
Шумлять колосяться жита,
Я марево те пам'ятаю,
І тільки ранок розцвіта,
Її в степу щораз шукаю.
© Copyright: Виктор Гала, 2013
Свидетельство о публикации №113043006586
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422025
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.04.2013
автор: Віктор Гала