Сидять мої страхи на підвіконні,
й сміються між собою жартома.
В обгортку сіру запаковане безсоння
із шаною та почестю вруча.
Світанок проспіває:"все наснилось!"
Відкрию очі - ці вже тут,як тут.
"Ти відпочинь" - шепочуть."Ти втомилась,
а справи,люди - підождуть".
І так проходять дні за днями...
А світ навколо все міняє кольори.
Живемо дружно зі страхами,
повільно вниз....А мали б до гори.
Вони нашіптують щомить нові прогнози.
Все вужчі рамки...Більше забуття.
Нанизані на нитку перли-сльози,
а за вікном буяє і цвіте життя.
І так воно,мабуть,усе б тягнулось,
та увірвалась в дім непрошена весна.
Страхи пішли...Лиш на прощання озирнулись.
Чи ще повернуться коли?Хто зна...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422017
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.04.2013
автор: Ruzhena