Твої очі кольору вишень
Пелюстки слова- зізнання
Шаленію, коли так дишеш
Цей подих - весни прощання
Цілуй, не зважай, що неділя
Для закоханих милість усюди
За законами сховані люди
Я не прагну твого мовчання
Красномовності теж не бажаю
Твої очі кольору вишень
Потонути ковтиком чаю
Розігріти шлунок і вени
У сплетінні зробити мотлох
Так, я знаю, що я шалена
Та буваю і інша, потроху
Я готую вечерю сніданки
Діти змовчують про обіди
Подивляючись здалеку зранку
Кажуть тихо " він не приїде"
Я лягаю пізно, на ганку
Чую галас, сварки, сусіди
Про життя розмовляють криком
Жінка зранку п'є оковиту
Він погоджується агиком
Мабуть, звикли, та я не звикну.
Ой, веснянко, дівчисько біляве
Загляни йому в очі, чуєш
Роздивися бо теплу душу
Мають очі кольору вишень
Влий любові і трохи кохання
Щедрість милість краплю чекання
А я бігти вже маю...мушу...
Скоро червень... Думки притрушу...
І листа напишу... Востаннє...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421919
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.04.2013
автор: Ольга Ратинська