Щось в грудях твориться зімною

Десь  в  вербах  заховався  соловей.
Аж  заливається,,  так  пісню  там  виводить.
А  я  заслухавшись,не  зводячи  очей
Милуюсь  сонцем,що  за  лісом  сходить.
Дивлюсь  очима  закоханого  сина.
Вдихав  на  повні  груди,скільки  зміг.
А  навкруги,красуня  Україна...
В  обійми  брав,куди  мій  зір  добіг.
Зачарувала,  гарна  ця  погода.
Причарували,  вишні  всі  в  цвіту.
Чудова  і  чарівна  ця  природа.
І  парк  столітній,  по  якому  я  іду.
Щось  в  грудях  твориться  зімною.
Сприймаю  серцем  всю  красу.
Це  мабуть  щось  пов*язано  з  весною,
Яку  я  також  в  серці  щей  несу.
Все  місто  у  вешневому  цвіту.
А  місто,мов  в  віночку  гарна  дівка.
Я  мабуть  і  люблю  за  це  весну,
Бо  так  красива  наша  Андрушівка.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421821
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.04.2013
автор: Ukraine55