Під ковдрою рахую знов до ста,
я теж сумую тільки на папері.
І ніч мовчить, а тиша не проста,
можливо, ще постукаєш у двері.
Рядки, слова, а вітер, мов сказився,
в кімнату рветься, мов боїться сну.
Із нас в житті ніхто не помилився,
і кожен зустріча свою весну.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421800
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.04.2013
автор: Руслана Лукаш