Ти п’єш чай із бергамотом,
Слухаєш Сурганову і Оркестр,
В твоєму житті я з’явився сотим,
І хотів зістатися першим...
Ти малюєш копії від Моне,
І все перевірене часом,
Інколи не вистачає мене,
Хоча ніколи не були разом…
Ти ходиш і слухаєш Майті Блу,
Наспівуєш по куплетам,
А я залишив мовчання тюрму,
І зістався чужим секретом…
Ти мовчки згадуєш поміж трас,
Поміж сірих трамвайних колій,
Що в цьому світі не було нас
У передмісті твоєї долі…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421431
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.04.2013
автор: Мирослав Гончарук_Хомин