І знову сам, і знов сліпий ліхтар
Щось виглядає в темряві нічній,
Я відчуваю знову той тягар,
Який колись все ж скинути зумів.
Наллю у келих білого вина,
Цигарки димом затамую біль,
Заплаче, затремтить в пітьмі струна,
По нервах проповзе змією хміль.
Мелодія сердець більш не звучить,
Затихла, мов обірвана струна,
Лишивши в пам'яті коротку мить,
Коли в серцях обох цвіла весна.
То осінь в наші забрела сади,
Дощем холодним ллється по щоці,
Змива стрімка вода твої сліди,
Твого тепла не чую у руці.
І знову сам.Ліхтар.Терпке вино... .
Та раптом вітер сон мій розігнав.
Твоє обличчя бачу мов в кіно
Зі мною поряд.То я просто спав?
© Copyright: Виктор Гала, 2013
Свидетельство о публикации №113042709785
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421391
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.04.2013
автор: Віктор Гала