Зневіра в коханні,
Це дійсно шаленство.
А віра в кохану,
Це крила й політ.
Отримуєш ти
Насолоду,блаженство.
Береш у обійми,
Цілісінький світ.
Піднесений настрій,
Думки- наче пісня.
І хочеш, щось гарне,
Хороше зробити.
І серцю у грудях,
Нестерпно як тісно.
І все навкруги,
Можеш ніжно любити.
Не йдеш, а летиш.
Не говориш,співаєш.
Всі звуки,як музика.
Повітря,дурман.
Кохану свою,
Надзвичайно кохаєш.
Тебе переповнює,
Почуттів океан...
На хвилі піднесення
Цих почуттів.
Відчувши в руках
Гнучке,живе тіло.
Зануритись в нього,
Як в хвилі хотів.
Та тіло чомусь,
Мене, не хотіло.
Воно тріпотіло,
Воно відбивалось.
Вуста говорили-
Не треба! Ні! Ні!
Та все ж у обіймах
Моїх залишались.
І нігті здирали
Спину мені.
Немов в ейфорії,
Чи в дикім шаленстві,
Ввійшов в глибину
Всього я євства.
Відчув благодать,
Навіть Боже блаженство.
В очах,ніжні сльози.
Дитяча мольба...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421154
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 26.04.2013
автор: Ukraine55