ластівка відкоркувача
залізно огортає горлянку,
що здатна лише на скляні вияви звуку,
на скуйовджений магнітом келих.
весела в час пригнічення забаганок,
випадіння із списку холодних перлів.
переслухано,далебі, існуючі імена,
а інших марно ткати з алфавітної марлі.
нема, нема,
але неодмінно станусь,
рано ще в пащеку вогню рими опалі,
рано олією цілувати дрібничні опіки,
з спотикань майструвати прірви,
ми рівні в цих щоденних каверзах,
наважуюсь знати,
що ластівка - знак "приблизно"
і зовсім не тисне залізо
на склі передчасних тривог...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421113
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.04.2013
автор: Biryuza