Життя проходить
Просто буревієм.
І весь цей час
Згораєм - мов свіча.
Не помічаєм навіть -
Як старієм.
Нас шаблею життя,
Руба з плеча.
І не дає,
Воно опам'ятатись.
Назад вернутись
В юність, не дає.
А я не знаю,
Плакать,чи сміятись.
Бо це життя -
Життя воно ж моє?
Ось пролетіло
Блискавкою в небі.
І прогриміло
Громом вдалині.
Обов'язок Вітчизні
По потребі
Я віддаю
В далекій стороні.
Кохання перше
У цвіту розмаю.
І діти підростають,
Мов трава.
Коханих я своїх
Не забуваю.
Хоча й лисіє
Трішки голова.
Порозлітались
Діти-пташенята.
Цвіте горіх
Старенький у дворі.
Не забувайте, любі,
Свого тата.
Для нього ви -
Завжди-завжди малі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420948
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.04.2013
автор: Ukraine55