І буває
Тебе немає
І день і два
Стіни обертом, очі стомлені, а слова
Наче вирвані, ніби спалені
Запечуть.
Коли тіні ранковим маревом заснують.
Небо бісером
Над карнизами
Синім тлом.
І накоїли вже до біса ми. Напролом
Незавершені будем вештатись
Хто куди
Потім зрештою все ж зустрінемось у води.
Берег з берегом
Скріпим ниткою –
Оберіг.
Руки зв’яжемо, - і до космосу на поріг.
Будем сонячні, неприборкані,
А тоді
Станем хмарами і розтанемо.
Молоді.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420830
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.04.2013
автор: Олександр Гриб