А як живого схочеш, як живого,
Тремтячого і теплого й м якого,
Чи справжнього, чи то фальсифікату,
Чи довгого й блаженного без сну?
Як схочеш – не чекаючи нічого,
Так просто, загадавши на удачу,
Смакуючи ще недостигшу втрату,
І краючи кімнату затісну.
А як захочеш зникнути, сховатись,
Залишитися відтиском на сходах
Своїх же стоп, відлунням перехожих,
Чи молоком на кухні збігти враз?
Живому ж треба вижити, триматись,
Бути стійким, сформованим, і схожим
На когось із людей, хоча б на нього ––
У його рисах й візерунках фраз.
А якщо схочеш теплого живого,
Чи просто схочеш викрасти повітря,
І вийти із кімнати щоб подихать,
Й відчути пульс життя мов в перший раз,
І гул машин вечірньої дороги,
І шелет голосів почуєш тихий ––
Від ліхтарів розбавленого світла,
Мурахами забігає екстаз.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420745
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.04.2013
автор: NNNP