Поезія. Ти - моє серце,
Мій мозок, моя душа,
Мрій кришталевих озерце,
Плоди родючого куща...
Здається, це вже хвороба,
Але яка вона солодка,
Віршована чудо - оздоба,
Слова мелодійного нотка...
Вже рими замість крові,
По жилах пульсуютть ритмічно,
Вплітаються фрази у мові,
Яскраво, твердо, лаконічно...
Світлого буття квінтесенція,
Просто не можу інакше.
Кожен вірш як ін"єкція,
І почуваюсь справді краще...
Знову нутро моє залило,
Чимось невідомим аж до дір,
Беру до рук папір, чорнило,
Мабуть напишу новий твір...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420639
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 24.04.2013
автор: Мандрівник