Коли мама була молодою,
То картини для нас малювала –
Луг зелений, дерева, квіти…
Убога хата від них оживала.
Ті картини яскраві, веселі
В повоєнній бідняцькій хаті,
Зігрівали, як сонце, оселю,
Були лагідні, добрі, як мати.
А над ними – Микола Угодник
В дерев’яній коричневій рамі
Від бабусі дістався у спадок,
А бабусю - в Сибір, у заслання.
Повоєнні п’ятидесяті –
Роки - суму і сподівань,
Не вернулись з війни до хати
В батька – сестри, у мами – брат.
1997р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420369
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.04.2013
автор: Надія Таршин