Пригорнися... Я так бажаю
В твоє пір'я занурити ніс.
Ні, насправді, я не кохаю
Це крилатий життєвий збіг.
Рівчачок заструмився під гаєм
Вже для нас розцвіта гіацинт
Я нічого про тебе не знаю
Та душа моя просить вмовляє
Пригорнися... У небо злітає
Вирій птахів під хмари у ліс
Нерозлучників пара минає
Дріт терновий заплутаних кіс
У долонях я серце втрачаю
Цноту вкрали поплутав біс
Та ти прощений, бо прощаєш
Тавруванням змалечку зріс
Я люблю тебе? Ти не знаєш?
Не питай... Дай сховати ніс...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420313
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.04.2013
автор: Ольга Ратинська