І гасне день і млосно гасне день,
І хай-но буде темінь перевтоми,
Моїх думок задихані судоми,
Випадуть в осад ніби хімікати.
Вже ніби квітень буде відцвітати,
Й ти скинеш светра й на стілець повісиш.
І передвістям сну й прокляттям тиші,
Стрілка раптово склякне десь вгорі.
Аеропорти снитимуть мені,
А ти, що ти? І що ж тобі сказати?
Аеропорти, відстані долати ––
Якби ж хоч десь позбутись сум’яття!
Аеропорти – відстані… а я
Знайшла б себе –– ту справжню й достеменну,
У тихому одінні книг і дум.
Й на те, щоб хтось із нас когось забув ––
Ти мною відтепер благословенний.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420231
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.04.2013
автор: NNNP