Як не було би а,врешті,
Порозквітають сади-
Яблуні,вишні,черешні-
Як і завжди,як і завжди.
Хай завірюхи ще п'яні,
Хай ще мовчать солов'ї,
Та вже оркестри весняні
Вивчили всі партитури свої.
Ждуть тільки на Деригента-
Знак ледь подасть і- ади!
Заполонить все дощенту-
Музика неба,землі і води.
В чарах мелодій природа-
Кращих музик не знайти-
Все,навіть камінь з городу,
Сивий мовчун, буде тихо рости.
Місячні ночі.
Медові,
Стиглі, як вишні, уста,
Шепіт,
як мова любові,
Мова любові,
як символ життя.
Хай десь я буду далеко,
В зовсім незнаних світах-
Будуть так само лелеки
Діток носити на довгих дзьобах.
І геніальних поетів
Будуть звучать голоси-
Хай тільки ненька-планета
Не пересуне кудись полюси...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419945
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.04.2013
автор: Михайло Гончар