Час летить і зорить далі,
Хоч і створює красу,
Добрі наміри й зухвалі
Зависають на часу.
Час - це Боже повеління,
Це енергія й могуть,
Час - це зоряні сузір`я,
Що вмирають і живуть.
Час проходить по спіралі
Із минулого в майбуть,
В ньому є незримі далі,
Що у вічність нас ведуть.
Йде енергія по колу,
В видозмінних кількостях,
В тому й різні наші долі,
В різних вимірах, світах.
Лиш у сонячній системі
Є планети різних форм,
Є пустельні і життєві,
В тишині є вічний шторм.
В час на віддаль незміримий,
І в наближенні сузірь,
Хоч краса й неповторима -
Всесвіт не осягне зір.
Все залежить від людини,
Як пройдеш стезю свою,
І куди колись полине,
Буде в пеклі чи в раю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419618
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.04.2013
автор: Анатолій Сулим