Перше травня – це день скорботи,
Перше травня весняний жах,
Чорних хмар страхітні турботи,
Десь на Крим понесли пожар.
Через Київ неслись ці хмари
І не вірилось, що навік,
Ми війну цю біді програли,
Врятуватись не кожен встиг.
Хоч війни й не було неначе,
Та в руїнах стоять міста.
Там Чорнобиль і Прип’ять плаче
І вода у Дніпрі не та.
Поміж нас пролетів, як попіл,
Поділ той, як і на війні.
На живих і на мертвих поділ,
Хто ще робить, а хто в труні.
Хоч комусь і дали копійку,
То лиш ніби то тим старцям,
Хай в країні цвіте злодійство,
Щоби «краще» жилося нам.
Хоч і начебто день цей славний,
І закінчилась знов зима,
Та Чорнобиль в нас буде завжди,
Бо героїв у нас нема.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419401
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 18.04.2013
автор: Мірошник Володимир