Ще ранній вечір, прохолода
Вже забира в землі тепло.
Косе проміння пада в воду
Від сонця, що зовсім зайшло.
Ну, а зеркальне плесо річки
Не сколихнеться, тихо як...
А місяць, виставивши ріжки,
З'явивсь на небі, мов маяк.
Під тріск вогню так легко мріять.
Десь трактори в полях гудуть.
Пора прийшла зерно посіять.
Поля ще з осені їх ждуть.
Наперекір мов тракторам
За річкою гармонь заграла.
По кручах стрімких, по ярах
Чудова музика лунала.
Вогонь, ще скільки міг, палав.
Мабуть, гармонь до ранку грала.
А я собі спокійно спав.
Мене краса заколисала...
.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419192
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 17.04.2013
автор: Ukraine55