Вічносте, чуєш?
пишу я тобі.
коли вже зустрілися ми у листах,
дозволю на хвилю відкрити собі
давно мовчазні і пожовклі уста.
Вічносте, чуєш?
кричу я тобі!
пишу я щоденно тобі як згораю,
від швидкого з'яву істот я зникаю,
іскри сердечні й удари секундно ламаю.
Вічносте, чуєш?
ти схожа на мертву.
набридло тікати від часу
шляхом затертим.
набридло шукати тебе лиш у снах.
Вічносте, мабуть, ти мені не дана.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418917
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.04.2013
автор: Олеся Новик