А я то думав, що ти щаслива, недоторканна і свята…
У моїх вікнах тижневі зливи
Слізьми малюють чужий асфальт…
А я то думав, що ти доречна, самобутня і вже доросла,
А у тобі ще дитячих зречень,
Вечірніх казок у волоссі…
А я то думав, що ти насправді, щиро, безпринципово,
Та ми окремо розходимся далі,
Розпочинаєм життя de novo…
А я то думав, що ти єдина, унікальна і неповторна,
Мені залишилась дешева картина,
Що догорала гордо…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418900
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.04.2013
автор: Мирослав Гончарук_Хомин