Є речі, що завжди мають ціну,
А інакше – щоб ти в житті робила,
Народжувала б дітей, чекала б сну,
Чоловіка з роботи, і, напевно, хоч трошки дива…
Є речі, важливіші географічних карт,
Недобудованих мостів і доріг, що зійшли із снігом,
Процесуальних кодексів, бордельних кімнат,
Перших кроків, які розломили кригу…
Є речі, незрозумілі ну майже всім:
Як це народжувати у сімнадцять,
Хворіти раком, двадцятирічним і молодим,
Помирати з вірою, що тепер лиш о пів на дванадцять…
Є речі, що трохи вище твоїх голів,
Але ти надто гордий, щоб прийняти чи зрозуміти,
Залишаєшся одиноким із збіркою поетичних слів,
І забуваєш, що радість – це те, чого ніколи не можна допити…
Є речі, ніколи не зрозумілі тобі,
Просто запий вином і прийми наче ліки від болі,
Серед таких речей – останні зустрічі навесні,
Перші обійми і переміжне кульгаве відчуття волі…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418670
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.04.2013
автор: Мирослав Гончарук_Хомин