Їй би цвіту… Вишневого цвіту…

Сіре  небо  сховало  надії  
Та  я  мріями  сходинки  грію  
Пригортаюсь  і  пещу  волосся  
Поруч  ти...  Знову  знову,  здалося  
Ця  весна  -  ніби  осінь  настала  
Душу  стиснула  п'яльці  дістала  
Вишиванкою  листя  дороги  
Півмолитви  на  всю  нема  змоги  
Люди-велетні  топчуть  травинки  
Птахи  з  рук  позбирали  б  скоринки  
Мошкара  не  засліплює  очі  
Ця  весна  кропивою  торочить  
Одежини  збирає  по  світу  
Їй  би  цвіту...  Вишневого  цвіту...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418496
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.04.2013
автор: Ольга Ратинська