Я відчуваю в грудях правду -
Що не один блукаю посеред світів,
Потрібно лиш гайнути за леваду,
На перехресті трьох життів...
Теперішнє,минуле і прийдешнє...
Давно пов*язані в один клубок,
Вони немов творіння нетутешні
Приймають форму від чуток...
Чутки плетуться сітями довкола,
З цупкої нитки ткають кокон,
І перед ними совість гола
Вдягне наряд з отриманих волокон....
А три частини зіллються в одну -
Яку не знищити даремними словами,
Бо то багато гірше бур*яну,
Що вік існує над ярами...
Хоч нитки ці нероблять нас сліпими,
"Поводирі" між замкнених світів-
ТИ згубишся дорогами хмільними,
На трьох кінцях своїх життів...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418461
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.04.2013
автор: Турист