Монолог ненародженої дитини (тема абортів)

Ти  думаєш  мене  іще  немає,
Та  я  все  відчуваю,  я  жива,
Моє  маленьке  серце  калатає,
Як  чую  я  твої  страшні  слова.

Не  знаєш  ти,  які  у  мене  очі
І  як  я  посміхаюся  у  сні,
А  вже  мене  позбутися  ти  хочеш
Не  залишаєш  вибору  мені.

А  я  так  хочу  жити  в  цьому  світі,
Побачить  промінь  сонця  золотий,
Побачить  небо,  зорі,  трави,  квіти,
А  ще  –  почути  добрий  голос  твій.

Почути  твою  пісню  колискову,
Відчути  ласку  твоїх  ніжних  рук,
Промовити  до  тебе  перше  слово,
Зробити  із  тобою  перший  крок.

Можливо,  я  цього  вже  не  діждуся…
Матусю,  подаруй  мені  життя!!!
Про  це  я  Господу  щодня  молюся,
Прошу,  не  убивай  свої  дитя!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418360
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.04.2013
автор: Юлія Л