Сонце сяє і немає
Де сховатись від дощу
Власна тінь наздоганяє
Стучать краплі по плечу
Він все бачить й всіх торкає
Свіжий , теплий і вогкий
Сліпий дощ всіх огортає
Сум усмішками лиш змий
І проміння свіже гріє
Кожен подих , кожну мить
Сонний лев камінний мріє
Сотні літ йому тут жить
І веселка барви світу
Всім дарує до схочу
Кольори свої по вітру
Дарувала цім дощу
Чистий й чистий і прозорий
Він сліпий та не сліпий
Скропить день собою новий
Такий дивний , але свій
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418281
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.04.2013
автор: Андре Ільєн*