Ці кімнати іще пам'ятають твої тихі кроки,
Що розмиті тепер філігранним чеканням дощів.
Ти мовчатимеш вічність чи дві, десь приблизно допоки
Не зустрінеш мене на кордоні не наших світів.
Ці кімнати тебе пам'ятають. Та я вже не з ними.
Лиш нестачу тебе виливаю іще на папір.
Консервую про тебе думки несвідомо у рими
І собі не шепочу отак безнадійно: "Повір!"
Ці кімнати шалено сумують. І не безпричинно
Їм бракує твоєї присутності в стінах чи снах.
Ти щоразу так близько й далеко. І вкрай безупинно
Я укотре шукаю тебе в неримованих днях.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418172
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 13.04.2013
автор: Fairytale