Не покидаєш на світанку…

Не  покидаєш  на  світанку,
Та  й  не  приходиш  перед  сном.
В  твоїм  полоні  я  не  перша  бранка
І  не  остання  птаха  за  вікном.

Нам  не  судилось  вранці  рано
Застигнуть  поглядом  на  мить
І  довго  ніжитись  вустами  –  
Любов  у  щастя  перелить.

У  різних  вимірах  з  тобою,
На  протилежних  берегах  ріки.
Лиш  серце  залилось  журбою
І  залишилась  пам’ять  на  віки.

Не  про  любов  співати  маю,
Спинитись  варто  хоч  на  мить.
Там,  де  любові  не  буває
І  серцю  нічого  тужить.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417817
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.04.2013
автор: Бентежна