... бо я ще не зовсім ритмізоване зображення,
заражене спільнотопосом в спільночасі,
злазить шкіра зими зашкарублістю неодмінною,
плином хвилинним на гойдалках псевдопровини.
геть не знецінюй і я проросту в час святковості,
з надр стільниковості вирвусь у наднеобхідність.
рідні тобі позастінні мотиви залежності
вежею міцності в слабкощах знань повистежую.
зрештою, я вже не зовсім німотне зображення,
вражею сонністю слів звідусіль не обтяжена,
повною чашею ніжності тільки тобі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417560
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.04.2013
автор: Biryuza