Прокинувсь легінь на світанку,
всміхнувся з променя весні.
Вдягнув Вередник вишиванку,
розкинув руки в далині.
Озвався пугач запізнілий,
неквапом крильми потрусив.
Тай полетів десь буркотливий,
мо був йому в тому мотив.
Серпанком далеч струменіла,
світився Досвідок з доріг.
Розправив міцні свої крила,
ступав в Господі на поріг.
До мене міцно притулилась..,
буяла в пролісках весна.
Нас розлучити не хотіла
з частинки променя струна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417551
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.04.2013
автор: Дід Миколай