Кажеш, перемелеться? А треба?
День поник, як зібганий листок.
Знавіснілим вітром без потреби
Мечуться думки з кутка в куток.
«А чи треба?» – я спитаю вдруге –
Двічі в одну річку не ввійти…
Глянь, лукавий майстер недолугий
У майбутнє лагодить мости!
«А чи треба?» – запитаю втретє,
Я не хочу в світ кривих дзеркал!
Від зневіри, наче від багнета,
Падають надії наповал…
Бісиками дивляться із ночі
Негаразди пережитим днем.
Край дороги стомлене «не хочу», –
Як не нині, завтра все збагнем.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417435
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.04.2013
автор: Леся Shmigelska