Облизав губи, вони солоні,
Омився холодною водою,
Мені не вистачає твоєї долоні,
Що пестила щоки й волосся порою.
Вечірня казка, пишу на остаток,
Лягаю, прокидаюсь, готую сніданок,
Мої вірші мій душевний статок,
Як барва крові писемних нотаток.
Закипіло сонце, омилось росою,
Задубілі думки моїх пасіансів,
Я знаю давно що мені з тобою
Не світить нічого, ніяких шансів.
Тому й прокидаюсь, облизую губи,
Вони солоні, це надлишок солі,
Та я ще живий, ще не висохли труби,
Ми граємо добре нав’язані ролі …
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416915
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.04.2013
автор: Віктор Непомнящий