Марення

Хто  в  схованки  зі  мною  грається  вночі?
Заплющу  очі-і  дитячий  чую  сміх
Десь  там  у  глибині  душі
Хтось  забуває  про  нічліг.

А  хто  приходить  в  мої  сни?
Так,ніби  ми  давно  знайомі
Невже  це  день  взмахнув  крильми,
Який  ще  вчора  догорів  в  розмові?

Хто  викрадає  мої  сни?
На  ранок  я  їх  вже  не  пам'ятаю
-Невже  це  магія  весни?
А  я  на  зиму  завжди  нарікаю.

Хто  розкидав  мої  думки?
Забувши  поскладати  так  як  було
-Одним  лиш  дотиком  руки
Зробити  так,щоб  я  усе  забула.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416701
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.04.2013
автор: Злата Наркевич