Ніч метеликом б'ється об душу,
Помноживши тіло на два
І наче об боксерську грушу
Забилися твої слова.
Оливкового кольору журба
Знов забруднила білі мрії
Проливши наче із відра
Свій темний колір безнадії.
Запахла темрява безсонними ночами
В очах тремтить глибока втома
Яка блукає разом з почуттями
І зводить душу мов оскома.
Я п'ю цю втому невеликими ковтками
Отруєна роботою,проблемами,життям
Розвій журбу мою з холодними вітрами
Наливши в рани ніжності бальзам.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416447
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 07.04.2013
автор: Злата Наркевич