Із 19-ї години, із 19-го одіння
Десь голубіли вдалі модрини
І грудень квітнув заледенінням.
Із 19-ї години,
буду чекать тебе на вокзалі
щоб посміхатися людям в спини
і говорили про що мовчали.
Ген –ген модрини – примарні млосні
Десь за туманами тепло, парко
А грудень квітне цвітом морозним
Дрібним і білим, неначе в парку.
Як його рвати щоб не зав’янув?
Нести в долонях, не озиратись
Із 19-ї години. Чи ж бо мені уже 19?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416132
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.04.2013
автор: NNNP