приймаючи штовхання

вирвана  із  контексту  світління
лінією  хвилястою.
розпродаж  німого
не  мого  настрою,
ти-яструб  приручений,
хочеш,
інакшу  затребуй.
декоративні  дерева
прямісінько  зі  спини.
увімкни  гучномовці
й  на  зовсім  
їх
у  сміттєві  баки.
не  залякуй,
я  й  так  нам  планую  землянку.
кожного  ранку  трепет,
а  решту  на  завше.
з  протертої  замші  
усі  позаслівні  листи.
ти  мій  дещо  холодний  вияв
і  те,  що  сказати  не  вмію-
принада  дощу.
розчуй  в  перехлинності  літа
як  сон  залишає  орбіти
і  зовсім  не  бідами  вбита,
а  тим,
що  у  груди  мовчу.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415975
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.04.2013
автор: Biryuza